Сергій Олександр, привіт.
Саша Привіт. Вітаю. Дякую за запрошення.
Сергій Дуже, дуже приємно тебе бачити. Мені дуже відгукується те, що ти робиш. Хочу почати з найцікавішої для мене теми. Я, до речі, бачив пост, що день народження Melted Vox. Але перед цим у 2023 році ви з братом Олексієм та Максимом, вашим другом, запускаєте в Україні Mixmag. Розкажи, як це вдалося, тому що Mixmag — це громадний медіаконгломерат, якому 40 років, і якимось чином у 23-му році він з'являється в Україні. Як це сталося?
Саша Ну так, це дійсно так. Можна сказати, що Mixmag — це найбільше і найдавніше видання про електронну музику в світі. Йому дійсно вже понад 40 років, здається, з 83-го року працює друкований журнал у Британії. І після цього Mixmag мав доволі тривалий перехідний період, коли індустрія друкованих журналів зійшла нанівець і прийшов інтернет. Вони певний час шукали себе і врешті переосмислили себе як франшизу. І з 2017 року Mixmag почав розвиватися як франшиза, по всьому світу вони почали відкривати локальні філії. І на той момент, коли ми доєднались до міжнародної спільноти Mixmag, було вже понад 20 філій Mixmag у світі. Mixmag Brazil, Mixmag France, Італія, Germany, Japan, Spain, багато різних країн. Але найближчим до нас, до України, на той час був Mixmag Adria, який поєднував узбережжя — Хорватію, Албанію і Чорногорію.
Сергій Самі Mixmag — це британське видання, да?
Саша Це британський журнал, британське видання. Тому ми були одним із перших, хто відкрив для них оцей новий напрямок Східної Європи.
Сергій Як з'явилась ідея?
Саша Ідея з'явилась доволі імпульсивно. Я якось прочитав ще в 22-му році навесні, коли всі ми шукали простих відповідей на складні питання, що робити, як жити далі за цих умов. І хтось дуже розумний написав, що зараз, коли зійшла перша хвиля термінової допомоги один одному, близьким, краще було б всім заспокоїтись і кожному займатись тим, в чому він розуміється найкраще, що є твоїм hard skills і в чому ти можеш бути корисним. І мене ця думка зрезонувала. Я подумав, що окей, в мене є багато компетенцій. Я за останні 15 років в своїй практиці в музичній індустрії спробував себе в багатьох амплуа: піар-менеджера, артист-менеджера, медіаменеджера, власника лейблів і так далі. І на той момент журналістську практику як таку я вважав, що залишив позаду, пішовши в більш бізнесові штуки — роботу з видавництвом, з артистами. І тут я подумав, що мій основний хардскіл — це писати про музику. Це моя найулюбленіша штука з 18 років. І я подумав, що зараз настав момент, коли я можу бути корисним в цьому. Тоді був оцей запит на те, щоб про Україну говорили в усьому світі, будувати містки між Україною і світом. Я на той момент вже був поверхнево знайомий з Ніком Стівенсоном, директором з розвитку компанії Wasted Talent, яка керує франшизою Mixmag. Mixmag як журнал належить Wasted Talent, а це велика рекламна агенція, яка надає послуги реклами великим брендам, і в їх портфелі є декілька музичних попкультурних видань, в тому числі Mixmag. Я написав Ніку, розказав йому цю історію, він сказав, що класна ідея, давай зробимо. На той момент в мене було вже таке CV, я стільки всього написав як журналіст, як редактор, що мені було що показати.
Сергій Де ти працював, де ти видавав свої статті до того, де тебе читали?
Саша Це було доволі багато видань, але без зайвої сором'язливості: в 18-му, 19-му, 20-му році я отримував три роки поспіль премії як кращий музичний журналіст України. Я в цьому доволі давно, і в мене було багато хайпових, резонансних матеріалів. Думаю, що в Україні я писав практично всюди. Зараз на правах реклами можу сказати, що я веду постійну колонку у виданні «Бабель». Це суспільно-політичне видання, і я там пишу про українську поп-музику, доволі смішно і забавно. Це був широкий градієнт від, не знаю, WOG до BBC. Тому мені було що показати, і ми мали певний кредит довіри. Разом з тим це, звісно, була комерційна угода, і ми сплачували щорічну ліцензію. І, забігаючи наперед, можна сказати, що в якийсь момент ми вперлись у стелю поточних можливостей українського ринку і зрозуміли, що на даний момент ця історія не складається в довготривалу.
Сергій Так, чиста економіка, я так зрозумів.
Саша Так, чиста економіка, але з двох боків. Глядачі можуть подумати: ну, звісно, в Україні війна, криза, комендантська година, звісно, що така історія не може довго працювати. Але насправді це половина питання. Коли ми заходили в цю історію, ми вже розуміли, що війна надовго, що комендантська година. Ми все це розуміли. Але у нас був план.